Денисенко  Григорій  Іванович

(29.04.1919 - 24.05.1998)

 

Основні етапи наукової біографії:

Закінчив Львівський політехнічний інститут  (нині Державний університет “Львівська політехніка”) у 1948 році, за спеціальністю електричні станції, системи та мережі.

Працював старшим лаборантом ЛПІ (1948-1951), керівник науково-дослідницького сектору ЛПІ (1951-1953), старший викладач ЛПІ (1953-1955), доцент ЛПІ (1955-1959), декан енергетичного факультету ЛПІ (1959-1962), проректор по учбовій частині ЛПІ (1962-1963), ректор ЛПІ (1963-1971), ректор КПІ (1971-1987), завідувач відділу, керівник Відділення КЕС з ВДЕ ІЕД НАН України (1987-1989).

Кандидат технічних наук (1956), доктор технічних наук (1963), професор (1964), член-кореспондент НАНУ (1969), радник дирекції Інституту електродинаміки НАНУ (1989).

Основні напрямки наукової діяльності:

Дослідження електромагнітних та енергетичних процесів в електричних мережах, аналіз надійності їх роботи, розробка принципових основ використання відновлюваних джерел енергії та побудова комбінованих систем енергопостачання на їх основі.

Наукові відкриття, винаходи:

Наукові дослідження відображені більш ніж у 270 наукових публікаціях, серед яких 7 монографій та 22 авторських свідоцтва, які присвячені дослідженню одночасної передачі електроенергії змінним і постійним струмом по загальних проводах, проблемам створення математичних моделей передачі енергії пульсуючим струмом, вивченню електромагнітних процесів у таких передачах, використання енергії сонця, вітру, води в народному господарстві.

 

Основні наукові праці:

Багато наукових праць Денисенко Г.І. надруковано за кордоном – в Англії, США, Японії.

Денисенко Г.И. Одновременная передача электрической энергии постоянным и переменным токами по общим линиям передач. – Львов: Львовский госуниверситет, 1969.

Денисенко Г.И.  Возобновляемые источники энергии. – Киев: Высш. шк., 1983. 

Денисенко Г.И.  Электрические системы и сети. – Киев: Высш. шк., 1986.

Денисенко Г.И. Передача электрической энергии пульсирующим током. – Львов: Львовский госуниверситет, 1971.

Наукові нагороди:

Почесний доктор ряду вузів Болгарії, Угорщини, Польщі, засновник української наукової школи з відновлюваних джерел енергії.

1969 р. – почесне звання “Заслужений діяч науки і техніки УРСР”.

1986 р. – удостоєний почесного звання Героя Соціалістичної Праці.

Нагороджений дев’ятьма орденами та медалями: орден Леніна, Жовтневої революції, Трудового Червоного Прапору…